Ворсівська громада

    На базі Ворсівського НВК «ДНЗ-ЗНЗ І-ІІ ступенів» відбувся семінар-практикум директорів закладів загальної середньої освіти району з проблеми «Нова українська школа: формування ключових компетентностей учнів через розвиток їхнього критичного мислення».

У рамках «практичної лабораторії» учасникам семінару директором Ворсівського НВК «ДНЗ-ЗНЗ І-ІІ ступенів» Світланою Олексіївною Івановою, заступником директора з навчально-виховної роботи Лідією Павлівною Якименко та педагогом-організатором Світланою Йосипівною Марчук презентовано досвід роботи адміністрації, педагогічного колективу навчального закладу щодо створення в школі освітнього та виховного простору для формування ключових компетентностей школярів.

Відеопривітання колегам надіслав колишній директор цієї школи, а нині професор, доктор історичних наук кафедри економічної теорії факультету економіки та управління Київського національного економічного факультету, Почесний громадянин Малина Володимир Студінський.

 

Також учасників семінару було запрошено до «педагогічної майстерні», де вони відвідали відриті уроки в 1-му («Я досліджую світ», тема: «Світ живої природи», вчитель Марина Василівна Марчук), 4-му (інтегрований урок з математики та природознавства, тема: «Україна на карті світу», вчитель Тетяна Володимирівна Гриневич), 5-му (зарубіжна література, тема: «Ідея радості життя та відкриття світу за романом Е. Портер «Поліанна», вчитель Світлана Йосипівна Марчук) і 7-му (бінарний урок української літератури та англійсько мови, тема: «Слово-пісня В. Лісовського», вчителі Лідія Анатоліївна Коваленко, Наталія Василівна Конотовська).

- Урок, на якому я побувала у 5-класі, повністю відповідає всім вимогам, діти активні, матеріал подано вчителем цікаво, використовуються різні форми й методи роботи дітьми, мультимедійне обладнання. Радує те, що і в сільській школі діти отримують необхідний багаж знань, умінь і навичок, нормально орієнтуються у виучуваному матеріалі, комунікативні. А в колективі панує дружня й товариська атмосфера, аура взаємодопомоги й підтримки, - розповіла директор Нововороб'ївського НВК «Школа-сад» Ольга Мазур.

 

До «директорського портфелю» учасникам семінару завідуюча методкабінетом відділу освіти Лідія Коваленко запропонувала методичні рекомендації щодо підготовки та проведення уроку з розвитку критичного мислення.

На завершення семінару начальник сектору освіти Малинської РДА Віталій Коробейник від імені всіх присутніх колег подякував адміністрації та педагогам Ворсівського НВК за належну підготовку до районного семінару, забезпечення потрібного рівня освітніх стандартів, виховання й позаурочну роботу.

 За матеріалами  https://infomalin.biz/

В рамках виконання програми дослідження стародавньої металургії Інституту археології НАН України співробітники цього інституту, кандидати історичних наук А.В.Петраускас та В.К. Козуба продовжуючи традиції наукової експедиції 1932 р. на територію Правобережного Полісся, яку очолював відомий український вчений О.Оглоблин, дослідили середньовічні пам’ятки Малинщини.  Археологи віднайшли та зафіксували місця знаходження рудень біля Чоповичів, Тростяниці, Рудні Рихти, Баранівки, Пиріжок, Недашок, Ялцівки, Королівки, на хуторі Антонів. Справжнім відкриттям стало відкриття гут (місць виготовлення скла) в Королівці, Антоновому хуторі, які не згадуються в архівних документах. Завдяки праці вчених відкрито нові поселення жителів краю доби Київської Русі поблизу Баранівки та Українки.

Ще одна загадка історії Малинщини близька до розкриття. Вчені прочитали надписи на надмогильних плитах поблизу Ворсівської церкви. Виявляється – ці плити виготовлені з малинового кварциту, який походить з Овруччини. На них викарбувані прізвища померлих священиків першої половини 18 століття. Залишилося розгадати лише їх роки поховання (в текстах напівстерті). Всі знайдені артефакти після дослідження поповнять фонди Малинського міського краєзнавчого музею. Чекаємо нових відкриттів, адже історія нашого краю ще таїть у собі багато таємниць.   

Директор міського музею              Василь Тимошенко 


 

Державний Прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень
Свято встановлено «…На вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України…» згідно з Указом Президента від 23 серпня 2004 року. У 2009 році було внесено зміни до цього указу, й засновано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні.
Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР). Потім в історії України був період червоного «серпасто-молоткастого», а за синьо-жовтий саджали до в’язниць.

У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990 року.

23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже 4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту. 18 вересня 1991 року була підписана постанова про дозвіл «у протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор», а постанова ВР України від 28 січня 1992 року надала йому статусу Державного. Остаточно Прапор Держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України у 1996 році.