Чарівний куточок Полісся

  

                Малинський район розташований у східній частині Житомирської області. На півночі він межує з Народицьким районом, на північному заході та заході — з Коростенським, на південному заході — з Володарськ-Волинським, на півдні — з Радомишльським, на сході — з Іванківським і Бородянським районами Київської області. Відстань до м. Житомира — 103 км, до м. Києва — 105 км.

   Площа району становить 1,5 тис. кв. км. З півночі на південь територія району простягнулася на 44 км, а із заходу на схід — на 57 км. Територія за своєю конфігурацією є компактною.  На території району розташовані одне місто обласного підпорядкування (м. Малин), два селища (Гранітне, Чоповичі) та 103 сільських населених пункти, що підпорядковані одній міській, двом селищним та 25 сільським радам.

   Гідрологічна мережа району досить розгалужена. Вона представлена річками, підземними водами, ставками, болотами. На річках збудовані водосховища: Малинське — площею 740 га та Ворсівське — площею 112 га. Крім того, споруджені також невеликі за площею водосховища: Пиріжківське, Лумлянське, Нововороб'ївське. В районі знаходиться державний ландшафтний заказник місцевого значення — урочище "Гамарня" площею 336 га. Крім того, на Малинщині є державні гідрологічні заказники місцевого значення. Це урочище "Клунище" (27 га), урочище «Щуче" (45,5 га), урочище «Галове" (15 га), лісопаркова зелена зона з різновічних дубово-соснових та м'яколистяних насаджень (Малинське лісництво — 1797 га, Українківське лісництво — 1204 га).

   Клімат району помірно-континентальний. Середня річна температура повітря становить 6-7 градусів тепла. Найнижча температура зареєстрована в межах 34 градусів морозу, найвища — 37 градусів тепла. Середньорічні суми опадів становлять 500-600 мм.При дотриманні умов агротехніки є можливість отримати гарні врожаї картоплі, льону, зернових культур. Сприятливий наш край і для розвитку м'ясо-молочного тваринництва.Малинщина є досить перспективною для вкладення капіталів, має кваліфіковані кадри.Район має різноманітні природні ресурси, сприятливі умови для відпочинку, полювання та рибальства.

 

 Промисловість

   У промисловості виробляється більше половини загальнорайонних обсягів робіт та послуг.

   Економіку Малинщини в промисловій галузі визначають насамперед добувна промисловість, виробництво деревини та виробів з неї, виробництво неметалевих мінеральних виробів, котрі базуються на використанні місцевих сировинних ресурсів.

   Промислові види діяльності здійснюють 10 підприємств району. В цій галузі працює 1,9 тис. осіб (40 відсотків від зайнятих у всіх сферах економіки).

   Значні запаси будівельного та облицювального каменю дали можливість створити виробничі потужності по їх добуванню та переробці.

   Добувна промисловість представлена трьома щебеневими підприємствами району: відкритими акціонерними товариствами "Малинський каменедробильний завод" та "Пинязевицький кар'єр" і Пинязевицьким кар'єроуправлінням. Ними виробляється щебінь різних фракцій, відсів, камінь — загалом 75 відсотків обсягів промислової продукції району.

   Запаси декоративно-облицювального каменю (габро, лабрадорит), що користується великим попитом у нашій країні та за кордоном, визначили сталий розвиток у районі виробництва неметалевих мінеральних виробів. В цій галузі промисловості сконцентровано 4 підприємства, а саме: приватне мале підприємство "Полісся", спільне українсько-російське підприємство "Граніт", товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт ЛТД" та "Основа АТ".

   Крім вищевказаних основних галузей, в районі успішно функціонують також підприємства з виробництва деревини та виробів з неї, машинобудування, поліграфічної промисловості тощо.

   Такі види діяльності, як виробництво неметалевих мінеральних виробів і обробка деревини, стали досить популярними серед підприємств малого бізнесу.

   Підприємства району підтримують торгово-економічні зв'язки з фірмами багатьох країн світу — Польщі, Туреччини, Великобританії, Угорщини, Фінляндії, Узбекистану, Литви, Латвії, Азербайджану, Росії.

   Річний обсяг експорту товарів складає 9 млн. дол. США, імпорту — до 2 млн. дол. США. Питома вага експорту товарів, вироблених підприємствами району, становить 26,0% загального обсягу реалізованої продукції.Продукція, що експортується: лісоматеріал, необроблені заготовки, щебінь фракційний, блоки "Габро".

Сільське господарство

   У господарському комплексі району важлива роль належить сільському господарству. В результаті реформування аграрного сектора економіки виникли нові організаційні структури сільськогосподарського виробництва, засновані на засадах приватної власності на землю та майно.

   Виробництвом в районі займається 21 сільськогосподарське підприємство з орендними відносинами та 18 дрібних фермерських господарств.

   Загальна земельна площа в користуванні складає 95693 га, з яких 59754 га — сільгоспугіддя, 43282 га — рілля.Основна продукція сільськогосподарського виробництва — зерно, картопля, ріпак, м'ясо, молоко.У 2007 році господарствами всіх форм власності вирощено та зібрано 7646 тонн зерна при урожайності 12,4 цнт/га. Посів кукурудзи на площі 635 гектарів дав змогу отримати 3200 тонн зерна — по 50 центнерів з гектара. На 255 гектарах було намолочено 380 тонн ріпаку.

   У районі функціонує 4 насіннєвих господарства з виробництва і реалізації високорепродуктивного насіння зернових культур, елітгосп з виробництва насіння картоплі, а також 2 племінних репродуктори з розведення худоби м'ясного напрямку абердин-ангуської породи.На території району діє Поліська дослідна станція ім. О.М. Засухіна Інституту картоплярства Української академії аграрних наук. Господарство має 825 гектарів сільськогосподарських угідь. Вирощують озимі та ярі зернові культури, картоплю. Станція спеціалізується на вирощуванні та реалізації елітного насіння зернових і картоплі. Ведеться інтенсивна науково-дослідна робота з виведення перспективних районованих сортів картоплі. У реєстрі сортів рослин України нараховується 19 сортів картоплі, створених на дослідній станції ім. О.М. Засухіна. При цьому першочерговим завданням селекції картоплі є створення столових сортів, переважно ранньостиглих, з високою стійкістю до вірусних хвороб і фітофтори, з добрими якісними показниками, придатних до механізованого вирощування. Актуальною проблемою також є створення сортів картоплі, придатних для виробництва чіпсів, картоплі фрі та інших сухих картопляних продуктів.

   Постійно проводиться робота по пошуку інвесторів і залученню інвестиційних коштів у сільськогосподарське виробництво району.

Енергетика, транспорт

   Електропостачання Малинського району здійснює Малинський район електричних мереж, який є структурним підрозділом ВАТ "ЕК" Житомиробленерго".

   В зоні обслуговування Малинського РЕМ знаходяться 7 підстанцій 110/35/10 кВ, 368 10/0,4 кВ, близько 700 км ліній електропередач.Завдяки вигідному географічному положенню і розгалуженій мережі автомобільних шляхів та залізниці район має зручне транспортне сполучення з містами Житомир, Київ, Львів, Брест, Москва, а також з різними країнами Східної та Центральної Європи. Експлуатаційна довжина залізничних колій, в тому числі електрифікованих, по Малинському району становить 52,9 км.

   На території району розташовано 3 залізничних станції (Малин, Чоповичі, Пинязевичі), які здійснюють вантажні та пасажирські перевезення.Загальна експлуатаційна довжина автомобільних шляхів становить 448,4 км. По території району пролягає автошлях Київ-Ковель-Ягодин (на Люблін).Філія "Малинський райавтодор" обслуговує 448,4 км автошляхів, із яких 95,3 км — територіального значення, 213,9 — районного значення, 139,2 км — сільського значення, а також 23 автодорожні мости довжиною 603 погонних метри.

Освіта

 

   У районі функціонує 28 загальноосвітніх шкіл та 2 дошкільних заклади.Систему освіти та виховання підростаючого покоління на Малинщині забезпечують 487 вчителів, 385 з яких мають вищу педагогічну освіту.У навчально-виховних закладах району навчається 2609 учнів. Забезпечено безкоштовне підвезення учнів та педагогів до навчальних закладів, для цього придбано 9 шкільних автобусів. Для школярів 28 навчальних закладів організовано дворазове безкоштовне гаряче харчування. У 14 школах встановлено навчально-комп'ютерні комплекси, з них 7 мають вихід до Інтернет.

   На території району діє лісотехнічний коледж — один з кращих в Україні. З дня його створення закладом підготовлено близько 15 тисяч спеціалістів для лісового господарства, інших галузей економіки.Випускники коледжу працюють у різних куточках України та країнах СНД.На базі коледжу з грудня 2007 року відкрито два факультети Національного аграрного університету. Тепер у районі можна отримати вищу освіту за спеціальностями "лісове та садово-паркове господарство" і "деревообробні технології".

Охорона здоров'я

   Для надання медичної допомоги населенню в районі створено розвинуту мережу медичних закладів. Жителів району обслуговують міськрайонне територіальне медичне об'єднання (стаціонар на 197 ліжок, поліклініка на 600 відвідувань за зміну та 60 ліжок денного стаціонару), Чоповицька селищна лікарня (стаціонар на 20 ліжок, поліклініка на 50 відвідувань за зміну та 14 ліжок денного стаціонару), 10 сільських лікарських амбулаторій, 36 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.Невідкладна допомога надається відділенням швидкої допомоги МРТМО та пунктом швидкої допомоги Чоповицької селищної лікарні. Протягом року швидкою допомогою обслуговується понад 19 тис. викликів.В галузі охорони здоров'я працює 760 чоловік, у тому числі 116 лікарів різних спеціальностей.Медикаментозне забезпечення населення здійснюють комунальне підприємство "Центральна районна аптека №28", 7 її структурних підрозділів та 13 приватних аптек.Малинський район за сприяння столичних вчених став піонером у запровадженні новітніх методів профілактики та лікування захворювань щитовидної залози у дітей за допомогою препарату "Барбайод".

Культура і духовність

 

    Культурно-освітню роботу в районі та місті сьогодні проводять 59 клубних установ, 42 бібліотеки, центральна районна бібліотека, книжковий фонд яких становить понад 370 тисяч примірників.Славиться Малинщина своїми талантами. В районі працює 122 колективи художньої самодіяльності, 4 з яких носять звання народних: аматорський хор працівників культури, хор "Ветеран", фольклорний колектив "Дібрівчанка", ансамбль "Ойдаграй". Знаними на Малинщині та за її межами є також фольклорні ансамблі "Україночка" (с. Українка), "Любовичанка" (с. Любовичі), "Журавка" (селище Гранітне), ансамбль польської пісні "Октава", колективи художньої самодіяльності сіл Барвінки, Йосипівка, селища Чоповичі.

    На території району діє 47 релігійних громад, які належать до різних конфесій. З них 20 громад Української Православної Церкви, 5 — Української Православної Церкви Київського патріархату, 7 — Римо-католицької Церкви, 14 — Церкви Християн Віри Євангельської, 1 — старообрядців.На території Чоповицької селищної ради, окрім двох церков, діє два монастирі в урочищі Кип'яче — чоловічий Св. Казанської ікони Божої Матері та жіночий Св. Митрополита Київського Михаїла. Монастирі в Кип'ячому — місце паломництва багатьох людей: вода з місцевого джерела має цілющу силу (на знімку).

Трохи історії

     Малинська земля має древню й багату подіями історію. Зародження її території сягає сивої давнини, коли тут розселилися наші слов'янські пращури — древляни.

   У пониззі річки Ірша навколо давнього града Малина, заснованого більш як тисячу літ тому легендарним князем Малом, об'єднались у поселення місцеві родові племена. Крізь століття мешканці краю пронесли свою відвагу воїнів і працелюбність землеробів, нескореність і прагнення до волі.

   Вони були мужніми воїнами у повстанні древлян супроти сваволі князя Ігоря, у визвольних походах Богдана Хмельницького.

   Невмирущою славою вкрили себе малинчани в боротьбі проти нацизму. Вже 25 грудня 1941 року в Малині була створена підпільна організація, яка діяла 630 днів. Організатором і першим керівником її став офіцер Червоної Армії П. А. Тараскін. Після загибелі П.А. Тараскіна підпільну організацію очолила юна Ніна Сосніна, яка теж стала жертвою фашистів. Після війни учасники Малинського підпілля були удостоєні високих урядових нагород, а П.А. Тараскіну та Н.І. Сосніній посмертно присвоєно звання Героїв Радянського Союзу. Всього в роки Великої Вітчизняної війни смертю хоробрих полягли понад сім тисяч жителів району. Наша земля виростила цілу плеяду вчених, письменників, художників, державних діячів, спеціалістів різних професій, які своєю невтомною працею примножували й примножують матеріальне, культурне й духовне багатство Малинщини.