Про район та громаду

Кожен етнос, проживаючи віками на своїй землі, давав поселенням, рікам, урочищам, лісам тощо притаманні тільки цьому етносу топоніми (назви) й гідроніми(імена, які походять від назв річок, озер, боліт).

У давні часи наші пращури також не часто послуговувалися чужими топонімами і гідронімами, бо вони були для них далекі і незрозумілі. Своїм поселенням (селам,. хуторам), угіддям, річкам і цілим лісам вони давали назви, які уособлювали природу краю, її особливості, красу і велич.

З давніх-давен значна частина ворсівських земель зайнята лісами і, цілком зрозуміло, що поширеними назвами є саме ті, які походять від нього. Серед них – Букач, Букачка, Дуброва, Дуброва при Візниці, Великий Ліс, Гай, Гайок, Маршові Полянки, Ільків Чагар, Довгий Чагар, Прохорова Поляна, Лісна Дага, Василькова і Васильова Посадки.

До топонімів, які пов’язані з лісом відноситься і назва колишнього хутора Товстий Корінь. Старожили цього поселення розповідали, що на місці заселення був дубовий пень, на якому могли розміститися біля 6 чоловік огрядної статури.

Широко представлені на ворсівських землях топоніми, які розкривають видовий склад рослинності. А саме Березина, Осичняк, Вербняк, Лози, Круглик, Ракитне Болото, Мігунове Багно, Дубина та ін.

Урочище  Горе Луг знаходиться між Ворсівкою та Королівкою у долині річки Візні з дуже бідною луговою рослинністю і не випадково отримало від ворсівчан таку влучну назву.

Пам'ять місцевого населення зберегли назви лугів: Веретьонки, Заводна, Грузьке, Джерельце, сіножатей – Лисова, Любинишина, Ксьондзова, Товстокоранська, Лужок. Жидова, Пастовня, Іванківська Долина, Теребіж, Дуведова, Придатки.

Детальніше...

 

У письмових документах с.Ворсівка вперше згадується в 1545 році, як село що приписане до Житомирського замку. Внаслідок укладення Люблінської унії в 1569 році село, як і вся Правобережна Україна, увійшло до складу Польщі, що зумовило нещадну експлуатацію шляхтою місцевого населення. Жителі Ворсівки взяли активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу проти Польщі в 1648р.-1654р. У 1649 році в селі створюється козацька канцелярія Війська Запорізького. Формується сотня в складі 105 козаків із місцевих жителів, на чолі із сотником Іваном Кгузем. За часів козаччини село стало адміністративною одиницею – містечком.

Детальніше...

Сільські голови, що очолювали сільську раду:

 1.    Бігун Степан

2.    Левкович

Детальніше...

     1545 рік      - перша письмова згадка про село, що належало Житомирському замку;

     1569 рік      - село увійшло до складу Речі Посполитої;

     1649 рік     - в селі створюється Козацька канцелярія Запорізького війська;

    1649 рік     - в селі формується Козацька сотня у складі 105 козаків із місцевих жителів на чолі із сотником Війська Запорізького Іваном Кгузем;

     1649 рік    - село одержує статус адміністративної одиниці «містечко»;

Детальніше...