Історичний нарис

Кожен етнос, проживаючи віками на своїй землі, давав поселенням, рікам, урочищам, лісам тощо притаманні тільки цьому етносу топоніми (назви) й гідроніми(імена, які походять від назв річок, озер, боліт).

У давні часи наші пращури також не часто послуговувалися чужими топонімами і гідронімами, бо вони були для них далекі і незрозумілі. Своїм поселенням (селам,. хуторам), угіддям, річкам і цілим лісам вони давали назви, які уособлювали природу краю, її особливості, красу і велич.

З давніх-давен значна частина ворсівських земель зайнята лісами і, цілком зрозуміло, що поширеними назвами є саме ті, які походять від нього. Серед них – Букач, Букачка, Дуброва, Дуброва при Візниці, Великий Ліс, Гай, Гайок, Маршові Полянки, Ільків Чагар, Довгий Чагар, Прохорова Поляна, Лісна Дага, Василькова і Васильова Посадки.

До топонімів, які пов’язані з лісом відноситься і назва колишнього хутора Товстий Корінь. Старожили цього поселення розповідали, що на місці заселення був дубовий пень, на якому могли розміститися біля 6 чоловік огрядної статури.

Широко представлені на ворсівських землях топоніми, які розкривають видовий склад рослинності. А саме Березина, Осичняк, Вербняк, Лози, Круглик, Ракитне Болото, Мігунове Багно, Дубина та ін.

Урочище  Горе Луг знаходиться між Ворсівкою та Королівкою у долині річки Візні з дуже бідною луговою рослинністю і не випадково отримало від ворсівчан таку влучну назву.

Пам'ять місцевого населення зберегли назви лугів: Веретьонки, Заводна, Грузьке, Джерельце, сіножатей – Лисова, Любинишина, Ксьондзова, Товстокоранська, Лужок. Жидова, Пастовня, Іванківська Долина, Теребіж, Дуведова, Придатки.

•Read more...•

 

У письмових документах с.Ворсівка вперше згадується в 1545 році, як село що приписане до Житомирського замку. Внаслідок укладення Люблінської унії в 1569 році село, як і вся Правобережна Україна, увійшло до складу Польщі, що зумовило нещадну експлуатацію шляхтою місцевого населення. Жителі Ворсівки взяли активну участь у національно-визвольній боротьбі українського народу проти Польщі в 1648р.-1654р. У 1649 році в селі створюється козацька канцелярія Війська Запорізького. Формується сотня в складі 105 козаків із місцевих жителів, на чолі із сотником Іваном Кгузем. За часів козаччини село стало адміністративною одиницею – містечком.

•Read more...•

ВОРСІВКА – село, центр сільської ради. Ворсівка має дуже давню і насичену багатьма подіями історію. Почнемо  з сивої давнини. Археологічні розкопки та знахідки копачів засвідчують, що життя у  Ворсівці вирувало з давніх часів. Тут були знайдені монети часів Візантійської імперії, Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої. Найбільш ймовірно, що на піщаних дюнах біля озерця Круглик знаходилися стоянки доби неоліту. Нині в музейній кімнаті місцевої школи зберігаються кам’яні знаряддя праці, виявлені учнями  на території села. Археологами біля села виявлені матеріали доби бронзи, давньоруські кургани.

Цікаве походження назви села. За однією з них наймення Ворсівки походило від заняття його давніх жителів, які займалися обробкою вовни і рослинного волокна, передусім льону. Тогочасна технологія обробки сукна передбачала ворсування. Ворс на сукні одержували вичісуванням водою, для цього його клали в сітчасті корзини з лози, які оберталися потоком води. Однак таких документальних підтверджень, легенд чи спогадів старожилів про те, що Ворсівка була одним із центрів обробітку вовни, нами  поки що не виявлено.

За іншою версією походження назви села має більш давні корені. У книзі відомого дослідника історії України Литовської доби  Б. Клепатського, із посиланням на середньовічні документальні джерела згадується і інша назва села – «Ворсичі». Багато вчених відносять  виникнення  назв населених пунктів із закінченням на –ичи та –ичі до періоду первіснообщинного ладу. Причому творення цих назв вказує, що їх утворення припадає на другий етап еволюції суспільства: патріархальну сім’ю родової общини пізнішого часу, коли вся сім’я була вже зосереджена навколо родоначальника чоловічої статі.

•Read more...•

Сільські голови, що очолювали сільську раду:

 1.    Бігун Степан

2.    Левкович

•Read more...•

     1545 рік      - перша письмова згадка про село, що належало Житомирському замку;

     1569 рік      - село увійшло до складу Речі Посполитої;

     1649 рік     - в селі створюється Козацька канцелярія Запорізького війська;

    1649 рік     - в селі формується Козацька сотня у складі 105 козаків із місцевих жителів на чолі із сотником Війська Запорізького Іваном Кгузем;

     1649 рік    - село одержує статус адміністративної одиниці «містечко»;

•Read more...•